Наслідки, які спричинила дія мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, призвели до викривлення ситуації в агропромисловому комплексі України. Про це в своїй статті для «Дзеркала Тижня» пише перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.
Він вказує, що внаслідок обмежень на купівлю-продаж сільгоспземель на сьогодні основна форма земельних відносин, що склалася в Україні, – це орендні договори з пайовиками. Таких договорів укладено 4,7 млн на загальну площу 16,6 млн га, тобто більш як на половину всіх земель приватної форми власності. Також діють близько 56 тис. договорів оренди державних сільгоспземель на загальну площу близько 2,5 млн га, що становить чверть усього державного земельного банку. «Ринок оренди характеризується локальними монополіями, бо навіть якщо на території умовних сільради/району землю обробляють кілька орендарів, то їхні цінові пропозиції, як правило, ідентичні», – відзначив перший замміністра. Конкуренція має циклічний формат і різко посилюється в момент переукладання договорів, але більшу частину часу ринок оренди – це ринок покупця, а не продавця.
Похідні від цих факторів – лендлордизація АПК, перенасичення сівозмін олійними культурами, питома вага яких у структурі посівів у деяких областях доходить до 40%, а також критично низька орендна плата за паї, яка за підсумками минулого року склала всього 862 гривні.
На думку Максима Мартинюка, поточний стан земельних відносин вимагає негайних реформ у частині надання права розпоряджатися своєю власністю майже 7 млн громадян. «Розроблений Міністерством агрополітики законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» передбачає розблокування статус-кво через запуск права продажу оренди», – вказує Максим Мартинюк. У рамках цієї моделі запускається обіг прав оренди, які, ставши активом, можуть бути використані як банківська застава. При цьому він зауважив, що позиція банківського сектору по відношенню до нового активу залишається до кінця невизначеною, що ставить під сумнів швидкий реформаторський вплив на аграрну галузь цього концепту.
Паралельно обговорюється ще декілька концепцій проведення наступного етапу земельної реформи, зокрема модель поетапного запуску ринку землі, запропонована експертною групою при Держгеокадастрі, а також можливість продовження мораторію на довготривалий – до 2022 року – строк. Останній варіант, на думку Максима Мартинюка, є найгіршим, оскільки він консервує та посилює існуючі проблеми в сфері земельних відносин.
