У зв’язку із чисельними зверненнями громадян, в яких порушується питання щодо надання допомоги у вирішенні межових спорів Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області роз’яснює наступне.

Межові спори – різновид земельних спорів, які виникають між власниками (користувачами) землі через похибки меж, неточності в місцезнаходженні, накладенні земельних ділянок, невідповідності в їхніх площах. Виникають як помилка в обмірах при винесенні меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) так і в ході обробітку землі.

Земельний кодекс України в межах земельних спорів виокремлює певні види земельних межових спорів: 1) спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства; 2) спори щодо розмежування меж районів у містах; 3) спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів.

Аналізуючи питання, з якими громадяни звертаються до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області слід зазначити, що самими поширеними є питання щодо надання допомоги у вирішенні  межових спорів між суміжними землекористувачами.

Найчастіше, спори виникають при встановленні меж земельних ділянок, які розташовані в межах населеного пункту, так звані «присадибні ділянки».

Особливістю даного виду спорів є те, що вони виникають внаслідок недотримання правил добросусідства, невідповідності встановлених меж земельної ділянки межам, зафіксованим у правовстановлюючих документах тощо.

Ознакою таких спорів є й те, що підставою їх виникнення є ті чи інші вимоги щодо меж конкретної земельної ділянки, які можуть бути висунуті сусідніми власниками чи користувачами.

Такі земельні межові спори можуть бути вирішені як в судовому, так і в адміністративному (позасудовому) порядку.

Повноваженнями щодо вирішення в адміністративному (позасудовому) порядку земельних межових спорів наділені органи місцевого самоврядування та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Зокрема, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Основні права та обов’язки сторін, які беруть участь у вирішенні земельного спору, перелічені в статті 160 Земельного кодексу України. Цією нормою визначено, що сторони мають право знайомитися з матеріалами провадження, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

Наразі, для вирішення спору щодо меж земельної ділянки громадянину необхідно звернутись з відповідною заявою до органу місцевого самоврядування. У разі недосягнення згоди спір вирішується у судовому порядку.

Підвідомчість і підсудність земельних спорів судовим органам нині досить поширена, що підтверджується кількістю судових справ. Згідно з п. 2 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», розмежування підвідомчості земельних та пов’язаних із земельними відносинами майнових спорів між судами за загальним правилом відбувається залежно від суб’єктного складу їх учасників. Так, загальним судам підвідомчі земельні спори в разі, якщо хоча б однією з осіб, які беруть участь у справі, є громадянин. Господарськими судами вирішуються земельні спори за участю підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, а також громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та в установленому порядку набули статус суб’єкта підприємницької діяльності.