Фахівці Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру роз’яснюють, що означають норми прийнятого закону на практиці.
Верховна Рада України прийняла закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування земельних ділянок та їх державної реєстрації на підставі документації із землеустрою, розробленої до 2013 року. За законопроект № 0902, внесений народним депутатом VII-го скликання Михайлом Апостолом, проголосувало 263 народних депутати. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Прийняття цього закону дає можливість для вирішення проблеми реєстрації земельних ділянок, технічна документація на які була розроблена до 1 січня 2013 року на замовлення та за кошти громадян.
Нагадаймо, що з 1 січня 2013 року функції з реєстрації земельних ділянок були розподілені між двома відомствами: Державним агентством земельних ресурсів (що зараз знаходиться в стадії реорганізації в Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру) та Міністерством юстиції. Починаючи з цієї дати та до сьогодні Держгеокадастр реєструє земельні ділянки та видає витяги, а Мін’юст реєструє права власності та видає відповідні свідоцтва.
Частина громадян, що мали на руках уже готову землевпорядну документацію, не встигли повністю пройти процедуру реєстрації та сформувати ділянки як об’єкт цивільних прав та отримати державні акти або договори оренди до цієї реформи.
У той же час наявність правовстановлюючих документів була обов’язковою умовою автоматичного перенесення інформації з Державного реєстру земель, що існував до 31 грудня 2012 року, до Державного земельного кадастру.
За оцінкою спеціалістів Держгеокадастру, внаслідок цього «зависло» декілька десятків тисяч земельних ділянок, на які не були оформлені правовстановлюючі документи. Для порівняння, до кризи 2008-2009 років щорічно оформлювалось до 1,5 млн правовстановлюючих документів на земельні ділянки.
Через цю колізію, громадянам залишалось або змиритись з невизначеним статусом земельної ділянки або повторно замовляти документацію – по актуальним на сьогодні тарифам.
Що змінилося після прийняття закону?
У разі, якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою, що посвідчує право на земельну ділянку (на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади про надання або передачу в оренду земельної ділянки), громадянин може подати заяву та розпочати процес державної реєстрації земельної ділянки на підставі цієї документації. У разі відповідності поданої документації всім вимогам законодавства та наявності необхідних фахових затверджень, працівники Держгеокадастру вносять відомості до Державного земельного кадастру, видають витяг, що дає підстави громадянину звернутися до Державної реєстраційної служби та зареєструвати право власності. Таким чином, прийнятий закон дає законодавчі підстави розпочати процедуру оформлення ділянки.
“Ми готові надавати всіляку підтримку громадянам в оформленні ділянок. Ще один пріоритет – унеможливити спроби недобросовісного заволодіння земельними ресурсами, тому в разі необхідності нашими фахівцями буде проведений аудит всієї процедури виділення земельної ділянки”, – відзначив Голова Держгеокадастру Максим Мартинюк.
Довідково
Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” був прийнятий 10 лютого 2010 року і мав вступити в силу 1 січня 2012 року. Закон України “Про Державний земельний кадастр” був прийнятий 11 липня 2011 року і повинен був вступити в силу з 1 січня 2012 року. Синхронно дата вступу в дію цих законів була перенесена на рік – до 1 січня 2013 року, щоб забезпечити належну підготовку до реалізації їх норм.
