П’ять тез Голови Держгеокадастру
Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії і кадастру Максим Мартинюк взяв участь у дискусії “Growing Ukraine. Роздержавлення”, присвяченій приватизації неефективних державних активів. Керівник Держгеокадастру детально роз’яснив особливості приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій і проаналізував поточну ефективність їх використання. Наводимо ключові тези з виступу Максима Мартинюка.
1. Перш за все, хочу запевнити, що в частині інфраструктурного забезпечення процесу роздержавлення земельних активів держпідприємств, ми готові до приватизації. Державний земельний кадастр спроможний підтримати процес передачі у приватну власність земель, які зараз перебувають у постійному користуванні підприємств агропромислового комплексу державної власності та гарантувати коректність обліку.
2. Безумовно, необхідно буде провести інвентаризацію цих земель. З огляду на стан державного бюджету з фінансуванням робіт є певні проблеми. У нас сформувалась суттєва заборгованість по роботах з інвентаризації, що були проведені в попередні періоди. На мою думку, ми можемо винести окремо питання фінансування інвентаризації земель держпідприємств, які планується приватизувати. Це відносно невеликі суми коштів.
3. Якщо проаналізувати перелік держпідприємств, щодо яких розглядається можливість приватизації, то здебільшого їх єдиним реальним активом є земля. Однак давайте скажемо відверто – в абсолютній більшості випадків ці землі використовуються не державними підприємствами, до яких відносяться.
4. Загалом, за даними Державного земельного кадастру, за державними сільськогосподарськими підприємствами обліковується більше 1,1 млн га земель. З них близько 1 млн – це рілля. Тіньовий обіг передачі таких земель в оренду можна оцінити у 4-5 млрд гривень. Тож треба віддати належне нинішньому керівництву Міністерства аграрної політики і продовольства: курс на приватизацію цих підприємств – найдієвіший спосіб вивести землі з тіньового обігу.
5. Щодо капіталізації держпідприємств можуть виникати певні питання. Адже землі, що є їх основним активом, підлягають розпаюванню між працівниками та пенсіонерами з їхнього числа. Але, з точки зору управління земельними ресурсами, приватизація є найоптимальнішим варіантом, оскільки держава, на жаль, довела свою неефективність як власник.