Міським радам напередодні фахової майстерні було запропоновано надати свої проблемні питання в сфері земельних відносин.
Фахова майстерня відбулась у залі засідань Вінницької міської ради. У заході взяли участь заступники міських голів, архітектори міст, начальники відділів та фахівці з земельних питань, відділів будівельного кадастру та начальники юридичних відділів міських рад, виконавчий директор Вінницького РВ АМУ В.О. Філатов, начальник управління Держземагенства у м. Вінниці Т. Медвецька.
На початку майстерні виконавчий директор Вінницького РВ АМУ В.О. Філатов привітав учасників майстерні та ознайомив присутніх з заходами, що проводить Асоціація міст України, Вінницьке РВ АМУ по виконанню вимог Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».
Присутнім було запропоновано розглянути наступні питання:
 зміни у земельному законодавстві;
 оформлення земельних ділянок у власність об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ);
 контроль за використанням земель комунальної власності (самоврядний контроль);
 оформлення земельних ділянок, які використовуються мешканцями міста під городництво;
 зміна меж міста;
 практика проведення земельних аукціонів у м. Вінниці.
Учасникам фахової майстерні було повідомлено останні важливі зміни у земельному законодавстві, а саме:
Вступила в дію з 21.05.2015 року Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995р. № 213 і від 23 листопада 2011 р. № 1278” від 25 березня 2015 р. № 268.
Постановою внесені зміни до пункту 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213, де вказано, що дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
З 1.09.2015 року набирає чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства” від 9 квітня 2015 року № 320-VIII.
Метою закону є удосконалення містобудівної діяльності, спрощення дозвільних та погоджувальних процедур у будівництві та удосконалення системи державного архітектурно-будівельного контролю і нагляду.
Для цього внесені зміни до деяких законодавчих актів, які передбачають:
надання (отримання, реєстрацію) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів:
– виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю – щодо об’єктів, розташованих на території населених пунктів;
– структурними підрозділами районних державних адміністрацій з питань державного архітектурно-будівельного контролю – щодо об’єктів, розташованих за межами населених пунктів;
– центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю через Головних інспекторів будівельного нагляду – щодо об’єктів, розташованих на території кількох адміністративно-територіальних одиниць.
При цьому реалізація закону в запропонованій редакції забезпечуватиме певну свободу розсуду, можливість обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке орган влади вважає найкращим за даних обставин, створення органів державного архітектурно-будівельного контролю виходячи з можливостей та потреб відповідних регіонів.
Крім того, законом передбачається:
система державного нагляду за прийняттям рішень у сфері містобудування та здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю, механізми оскарження замовником таких рішень;
удосконалення процедури подання декларації про виконання підготовчих та будівельних робіт шляхом установлення вичерпного переліку підстав для її повернення;
виключення необхідності інформування замовниками місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про отримані документи на початок будівництва та про прийняття в експлуатацію об’єктів та скасування відповідальності за неподання такої інформації;
скорочення строку видачі технічних умов з 15 (30) до 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви;
право замовника будівництва на застосування автономних систем інженерного забезпечення незалежно від наявності на відповідній території магістральних чи інших інженерних мереж;
зняття обмежень щодо залучення до здійснення контролю фахівців лише науково-дослідних та науково-технічних організацій, атестованих Мінрегіоном.
Далі керівник фахової майстерні зупинилась на питанні оформлення земельних ділянок у власність ОСББ.
Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України визначено, що у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватись безоплатно у спільну власність. Розміри та конфігурація земельних ділянок визначається на підставі проектів розподілу території кварталу та відповідної землевпорядної документації. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, визначається співвласниками.
Порядок створення та статус ОСББ визначається Законом України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” №2866-ІІІ від 29.11.2001року. Згідно зі статтею 1 цього Закону ОСББ – це юридична особа, створена власниками приміщень для сприяння використання їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Тобто об’єднання має печатку, банківській рахунок, укладає цивільно-правові договори, за своїми зобов’язаннями відповідає своїм майном (але не особистим і не спільним майном своїх членів), є неприбутковою організацією.
Члени ОСББ самостійно визначають кошторис утримання свого житла, розмір внесків на утримання будинку, структуру, стиль управління і головне – набуваєте реального впливу на якість цих робіт. ОСББ, як юридична особа, може отримувати кредит на облаштування прибудинкової території тощо. Цю прибудинкову територію у свою власність може отримати тільки ОСББ, у той час, як власники квартир – співвласники будинку, такої можливості не мають.
Говорячи про контроль за використанням земель комунальної власності, модератор відзначила – якщо чинним законодавством чітко визначено порядок здійснення державного контролю, то питання створення належного правового механізму здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель потребує внесення змін і доповнень до чинного законодавства.
Наразі, підготовлено та затверджено у першому читанні законопроект «Про муніципальну варту» №2890 від 18.05.2015 р., яким передбачено порядок здійснення самоврядного контролю на землях комунальної власності територіальних громад.
На даний час, керуючись ст. 189 Земельного кодексу України, пп. 1 п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування мають право встановлювати порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, об’єктів нерухомого майна.
Вищевказаний порядок затверджується рішенням відповідної ради та передбачає надання певному структурному підрозділу (виконавчому органу) повноваження щодо здійснення самоврядного контролю на території відповідної сільської, селищної, міської ради, які полягають в здійсненні перевірок дотримання фізичними та юридичними особами вимог земельного законодавства під час використання комунальних земель.
За результатами перевірок складаються Акти, в яких містяться рекомендації щодо усунення виявлених порушень.
Якщо ж, у встановлені строки порушення не усунено, підрозділ яким було проведено перевірку звертається з пропозиціями до керівництва сільської, селищної чи міської ради, щодо вжиття заходів до особи яка допустила порушення під час використання комунальних земель.
Найбільш поширеними порушеннями земельного законодавства під час використання фізичними та юридичними особами комунальних земель є факти використання таких земельних ділянок власниками нерухомого майна (яке розташовано на цих землях) без сплати земельного податку та оформлення правовстановлюючих документів.
Як наслідок, територіальна громада не отримує значні надходження до місцевого бюджету (земельний податок або орендна плата (місцеві податки), кошти від продажу земельних ділянок).
На жаль, в чинному законодавстві України відсутня норма, в якій визначено період протягом якого фізичні та юридичних особи зобов’язані оформити правовстановлюючі документи на земельні ділянки, на яких розташовані належні їм об’єкти нерухомого майна.
Разом з тим, спонукати таких землекористувачів до оформлення документів на земельні ділянки можливо шляхом звернення до суду з позовом про відшкодування особами збитків заподіяних територіальній громаді міста, в зв’язку із використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів та сплати місцевого податку.
При отриманні земельної ділянки у власність, яка раніше використовувалася для городництва, потрібно поцікавитися, чи не внесено до Генплану забудови міста змін в частині включення або планування до включення даних земель в межі населеного пункту (землі запасу), як таких, що плануються для будівництва та обслуговування жилих будинків, або багатоквартирних житлових будинків чи будівництва інших об’єктів інфраструктури.
Право безперешкодного доступу на отримання такої інформації передбачено Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Відтак, в разі отримання достатнього обсягу потрібної інформації закон не забороняє звернутися в порядку, передбаченому ст.ст.81, 116 Земельного кодексу України до органу місцевого самоврядування про отримання безоплатно у власність бажаної земельної ділянки з видом використання, яке передбачено Генпланом забудови міста.
Міська рада зобов’язана ретельно розглянути можливості надання даної земельної ділянки у власність або ж у разі неможливості її виділення, надати мотивовану відмову.
Говорячи про розширення меж міста, Медвецька Тетяна Вікторівна відзначила, що, відповідно до ч.2 ст.173 Земельного кодексу України Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.
Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.
На стадії підготовки робіт на шляху розширення меж міста в першу чергу необхідно провести збір, вивчення та аналіз планово-картографічних матеріалів, землевпорядної документації щодо земельних ділянок, які включаються або вилучаються зі складу міста (матеріалів відведення, проектів формування територій прилеглих сільських та селищних рад, матеріалів інвентаризації земель, земельно-облікової документації), а також даних про склад та чисельність населення тощо.
Жвавий інтерес у присутніх викликала розповідь про підготовку до аукціону, розробку проектної документації, порядок визначення виконавців та його організації, а також – коло учасників.
Аукціони, що пройшли у травні в районі Вишенського озера, став «Поділля» (по вул.Зеленій), додали до бюджету міста Вінниці біля 5 мільйонів гривень.
Під час фахової майстерні відбувалась активна дискусія: учасники ділились своїм досвідом у вирішенні земельних питань, задавали керівнику майстерні багато практичних запитань, на які отримали відповідь.
Робота фахової майстерні пройшла у форматі круглого столу. Це дало можливість учасникам отримати як теоретичні знання, так і практичні поради і консультації з питань змін у земельному законодавстві, оформлення земельних ділянок у власність ОСББ, контролю за використанням земель комунальної власності (самоврядний контроль), оформлення земельних ділянок, які використовуються мешканцями міст, змін меж міста; практики проведення земельних аукціонів.